Господи, зроби руки мої проявом Твого миру;
і туди, де ненависть, дай мені принести Любов;
і туди, де образа, дай мені принести Прощення;
і туди, де незгода, дай мені принести Єдність;
і туди, де омана, дай мені принести Істину;
і туди, де сумнів, дай мені принести Віру;
і туди, де розпач, дай мені принести Надію;
і туди, де морок, дай мені принести Світло;
і туди, де горе, дай мені принести Радість.
Допоможи мені, Господи,
не стільки шукати розради, скільки утішати;
не стільки шукати розуміння, скільки розуміти;
не стільки шукати любові, скільки любити.
Бо хто віддає — той отримує,
хто забуває себе — знову себе знаходить,
хто прощає — тому прощається,
хто вмирає — той відроджується у Вічному житті.
(Франциск Ассізький)
