Свято Різдва святого Івана Хрестителя відзначається 24 червня, і ця традиція сягає ще часів святого Августина (354–430).
Дата пов’язана з Різдвом Ісуса, яке святкується 25 грудня. Згідно з розповіддю Євангелія, Іван народився приблизно за шість місяців до Ісуса. Тому його свято відзначається 24 червня.
Святий Іван Хреститель займає унікальне місце в історії спасіння. Він є Предтечею Христа, тим, хто був покликаний приготувати дорогу до приходу Господа та закликати народ до навернення.
Його постать є точкою переходу від Старого до Нового Завіту: він є останнім із великих пророків Ізраїлю і водночас першим свідком Христа. Сам Ісус дав йому найвищу похвалу, назвавши його «найбільшим з-поміж народжених жінками».
Про його дитинство та юність ми практично нічого не знаємо. Потім Євангеліє представляє нам Івана в пустелі, де він провадить суворе та покаянне життя. Усе його життя цілковито спрямоване на місію, яку Бог йому доручив.
Він розпочав свою проповідь за імператора Тиберія, ймовірно між 27 і 29 роками н. е., в області Йордану. Його слово було сильним і вимогливим: він закликав до навернення, покаяння та справжньої зміни життя.
Іван до кінця усвідомлював, що його місія полягає не в тому, щоб привертати людей до себе, а в тому, щоб вести їх до Христа. Коли Ісус розпочав своє публічне служіння, Хреститель визнав у Ньому очікуваного Месію.
Та сама вірність, яка робила його покірним перед Христом, зробила його твердим і мужнім перед можновладцями. Іван не вагався викривати поведінку царя Ірода Антипи, який узяв собі Іродіаду, дружину свого брата. За свою відвертість він був ув’язнений і прийняв мученицьку смерть.
Іван Хреститель є єдиним святим, окрім Матері Ісуса, чиє народження і смерть Церква святкує окремо; його смерть настала через мучеництво. Його існування було цілковито спрямоване до Христа: приготувати Його прихід, впізнати Його, вказати на Нього іншим і залишатися Йому вірним до смерті.
Культ Хрестителя швидко поширився по всьому християнському світу, як на Сході, так і на Заході. Починаючи з Палестини, постало багато церков і баптистеріїв, присвячених йому, а багато міст отримали його ім’я. Його постать стала взірцем суворого життя, мужності у свідченні та вірності істині.
Також традиція щодо його мощей є дуже давньою. Після мученицької смерті Івана поховали без голови в Севастії, у Самарії, де на його честь постали дві церкви. Згідно з традицією, гробницю згодом було осквернено, а тіло спалено, і його попіл розвіяно.
Голова Хрестителя, згідно з різними традиціями, зберігалася в Константинополі, а згодом деякі її частини потрапили на Захід. Одна частина, як вважається, прибула до Рима у XII столітті, а інша — до Ам’єна у XIII столітті.
Згідно з традицією Католицької Церкви, у Римі реліквія голови, без нижньої щелепи, зберігається в церкві Святого Сильвестра в Капіте, тоді як Кафедральний собор Святого Лаврентія у Вітербо, як вважається, зберігає Святе Підборіддя.
Святий Іван Хреститель і надалі залишається великим Предтечею Христа: людиною, яка готує дорогу, звіщає прихід Господа, впізнає Його і, з глибокою покорою, відступає вбік, щоб Він зростав.
Паоло Ботті
Святий Іван Хреститель у Євангеліях:
Народження Івана Хрестителя
Луки 1,5–25; 1,39–45; 1,57–80
Іван проповідує навернення, готує дорогу Господеві та хрестить Ісуса в Йордані
Матвія 3,1–17 · Марка 1,1–11 · Луки 3,1–22 · Івана 1,19–34
Іван визнає Ісуса Агнцем Божим і свідчить про Нього перед своїми учнями
Івана 1,35–42; 3,22–36
Із в’язниці Іван посилає своїх учнів запитати Ісуса, чи Він є Тим, Хто має прийти
Матвія 11,2–15 · Луки 7,18–30
Ісус говорить про велич Івана та його місію
Матвія 11,7–19 · Луки 7,24–35
Мученицька смерть Івана Хрестителя
Матвія 14,1–12 · Марка 6,14–29
© Tutti i diritti riservati. Riproduzione consentita solo chiedendo permesso a info@amicidilazzaro.it
(non verrà concesso a siti con pubblicità/ads o per usi commerciali)
© All rights reserved. Reproduction allowed only with permission from info@amicidilazzaro.it
(it will not be granted to sites with advertising/ads or for commercial uses)
