
Олівія, народжена за допомогою сурогатного материнства та речниця Касабланської декларації, звертається до політиків:
«будь ласка, не обманюйтеся рекламою, яку сурогатні агентства розміщують на своїх вебсайтах, щоб переконати вас, що це дар, благословення».
Незалежно від умов, чи є сурогатне материнство платним чи безоплатним, «ЗАВЖДИ є контракт, в якому маленька людина розглядається як продукт, який передається після завершення. Для мене це була перша річ, яка справді засмутила, коли я дізналася, що мене обміняли на чек».
Олівія попереджає про рану покинутості, якої зазнає дитина через розлуку з біологічною матір’ю: «Незалежно від того, чи пов’язана дитина біологічно з сурогатною матір’ю, чи ні, повірте мені, це не має значення. У день, коли дитина має з’явитися на світ, щоб зустріти свою матір, її виривають з її рук і віддають на руки зовсім незнайомим людям. Ці діти все життя відчуватимуть порожнечу, порожнечу від втрати матері, і дозвольте мені сказати вам, що, на жаль, цю прірву ніколи не заповнити особистим досвідом. Мені насправді 32 роки, і все життя я намагалася заповнити цю порожнечу: наркотиками, алкоголем, навіть купуючи купу тварин, наївно думаючи, що це закриє цю рану настільки глибоку, що я відчувала, ніби стікаю кров’ю. Мені знадобилося 32 роки, щоб зрозуміти і припинити намагатися заповнити цю порожнечу за допомогою мого психолога та психіатра».

