
Промовляється о 17-й годині 27 листопада, у літургійне свято Чудотворного медальйона, кожного 27-го числа місяця та в кожній нагальній потребі.
Чудотворний медальйон — це дар, який Діва Марія захотіла залишити своїм дітям через об’явлення святій Катерині Лабуре у 1830 році, як знак своєї материнської любові та своєї опіки. Носячи його з вірою та ввіряючи себе Марії, ми пам’ятаємо про її присутність і просимо про благодаті, які Бог за її посередництвом бажає нам дарувати.
О Непорочна Діво, ми знаємо, що завжди й усюди ти готова вислухати молитви своїх дітей, вигнанців у цій долині сліз, але знаємо також, що є дні, коли ти благоволиш щедріше проливати скарби своїх благодатей. Отож, о Мати, ось ми, припавши перед тобою, саме в той самий благословенний день, обраний тобою для об’явлення твого Медальйона. Ми приходимо до тебе, сповнені безмежної вдячності та необмеженої довіри, у цей день, такий дорогий для тебе, щоб подякувати тобі за великий дар, який ти нам дала, даруючи нам свій образ, щоб він був для нас свідченням любові та запорукою захисту. Ми обіцяємо тобі, що: святий Медальйон буде знаком твоєї присутності серед нас, буде нашою книгою, з якої ми навчимося пізнавати, дотримуючись твоєї поради, наскільки ти нас полюбила і що ми повинні робити, щоб не були марними численні жертви твої та твого Божественного Сина. Так, твоє пробите Серце, зображене на Медальйоні, завжди спочиватиме на нашому серці й змусить його битися в унісон із твоїм, запалить його любов’ю до Ісуса та зміцнить його, щоб щодня нести наш хрест слідом за Ним.
Радуйся, Маріє…
О Маріє, без гріха первородного зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо.
Це година, о Маріє, твоєї невичерпної доброти, твоєї переможної милості, година, коли ти через свій Медальйон дала витік тому потоку благодатей і чудес, який затопив землю. Вчини, о Мати, щоб ця година, яка нагадує про солодке зворушення твого Серця, що спонукало тебе принести нам засіб від стількох бід, була також нашою годиною: годиною нашого щирого навернення і годиною повного вислухання наших прохань. Ти, яка обіцяла, що великими будуть благодаті для тих, хто проситиме їх із довірою, прихильно зверни свій погляд на нас. Ми визнаємо, що не заслуговуємо на твої благодаті. Але до кого нам звернутися, о Маріє, як не до тебе, яка є нашою Матір’ю і в чиї руки Бог поклав усі свої благодаті? Тож змилуйся над нами. Просимо тебе про це заради твого Непорочного Зачаття і заради любові, яка спонукала тебе дати нам твій дорогоцінний Медальйон.
Радуйся, Маріє…
О Маріє, без гріха первородного зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо.
О Утішителько засмучених, яка вже зворушилася нашими нещастями, поглянь на біди, які нас пригнічують. Вчини, щоб твій Медальйон пролив на нас і на всіх наших дорогих свої благодатні промені: нехай зцілить наших хворих, дарує мир нашим родинам, убереже нас від усякої небезпеки. Нехай твій Медальйон принесе втіху тим, хто страждає, розраду тим, хто плаче, світло і силу всім. Але особливо дозволь нам, о Маріє, у цю урочисту годину просити тебе про навернення грішників, особливо тих, хто найбільше потребує твого милосердя. Пам’ятай, що й вони є твоїми дітьми, за яких ти страждала, молилася і плакала. Спаси всіх своїх дітей, щоб вони одного дня могли дякувати тобі та вічно прославляти тебе на Небі. Амінь.
Слався, Царице…
О Маріє, без гріха первородного зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо.

