in

Заручник Раю (з Квітів Святої Клари)

512px-ICONA_SANTA_CHIARA_CLARISSE
Клариски мандрівні, CC BY-SA 3.0, через Wikimedia Commons

Свята Марія Ангельська так називалася тому, що, за переказами, чотири паломники чули там співи Ангелів.
Вона стояла посеред лісу, біля підніжжя Ассізі, і була маленькою церковкою, місцем зустрічі перших товаришів Франциска.
Увесь цей комплекс — ліс і церковка — утворював невелику ділянку землі, що належала бенедиктинському абатові з Субазіо. Тому її називали Порціунколою, на відміну від великих земель, що належали абатству і які бенедиктинські монахи залісили та зробили придатними для обробітку.

Франциск власноруч відновив занедбану церковку і разом із товаришами спорудив навколо неї кілька куренів із гілок, у затінку лісу. Щороку він платив бенедиктинцям орендну плату — кошик риби, виловленої в сусідньому потоці Тезчо.

Вдень, коли Франциск та його товариші вирушали проповідувати й працювати, Свята Марія Ангельська залишалася порожньою. Вночі її освітлювали запаленими сосновими гілками, і вона наповнювалася хвалами Марії. А ще яскравіше була освітлена ніч тієї неділі, коли Клара, у супроводі Пацифіки ді Гельфуччо, спустилася з Ассізі до Порціункули.

На узліссі їх чекали Філіппо та Бернардо із запаленими смолоскипами. Ще вдягнені у святковий одяг, дівчата, яких мовчки супроводжували два брати, увійшли в хащі лісу.
Терни чіплялися за довгі сукні зі шлейфами, і здавалося, що невидимі руки намагалися перешкодити їм пройти через ліс.

Якийсь нічний птах, наляканий смолоскипами, торкався крилом розтріпаної вуалі на чолі двох утікачок.
На порозі церковки Франциск, із обличчям, виснаженим тінню, очима, спаленими безсонням і димом смоли, дивився на Клару, яка ставала перед ним навколішки.

За його спиною юрмилися інші чоловіки в каптурах і з бородами.
Сторонньому ця сцена здалася б розбійницькою. Він подумав би, що дві дівчини потрапили до лігва хижаків. І справді, руки, на перший погляд хижі, зняли з Клари коштовності та дорогоцінні прикраси. Там з неї зняли верхній одяг із парчі. Стягнули з неї атласні черевички. Одягнули її у грубу спідницю. Перев’язали їй стан мотузкою та петлею.

Так зв’язану й босу, її ввели до низької стрілчастої церковки. Пучки квітучого дроку прикрашали Святу Марію Ангельську, але все те лісове золото похмурніло у червонуватому світлі смолоскипів і від диму, що здіймався від палаючої смоли.

Її підвели до підніжжя вівтаря й поставили навколішки, як засуджену на страту.
Франциск витягнув лезо. Підніс його до тонкої шиї Клари. Рішуче відтяв.
Коси дівчини, золотіші за квіти дроку, впали на сходинку вівтаря. Франциск накинув на спустошену голову грубе чорне полотно.

І поки звершувалося це понівечення такої мирської краси, чоловіки з кошлатими головами, у грубих чернечих габітах і з хрипкими голосами голосно співали Відправу за померлими за дівчиною, відібраною у світу й взятою в заручниці Раю.

з «Квіточок святої Клари»

Переклад Амічі ді Лаццаро

© Tutti i diritti riservati. Riproduzione consentita solo chiedendo permesso a info@amicidilazzaro.it
(non verrà concesso a siti con pubblicità/ads o per usi commerciali)

© All rights reserved. Reproduction allowed only with permission from info@amicidilazzaro.it
(it will not be granted to sites with advertising/ads or for commercial uses)

Чи має поняття карми сенс для католика?

religion-3450127_1280

Хто такий для мене Ісус? (Мати Тереза з Калькутти)