in

Адвент — це час присутності й очікування Вічного (Бенедикт XVI)

“Адвент — це чотиритижневий літургійний період, який готує до Різдва, нагадуючи про очікування народження Ісуса й запрошуючи християн готуватися внутрішньо до Його приходу.“

star-6880592_1280
Фото ELG21 з Pixabay

Дорогі брати і сестри,

цією вечірньою відправою ми вступаємо в літургійний період Адвенту. У щойно почутому біблійному читанні з Першого послання до Солунян апостол Павло закликає нас приготуватися до «приходу Господа нашого Ісуса Христа» (5,23), зберігаючи себе бездоганними завдяки Божій благодаті. Павло вживає саме слово «прихід» — латинською adventus, від якого походить назва Адвент.

Коротко поміркуймо над значенням цього слова, яке можна перекласти як «присутність», «прибуття», «прихід». У мові стародавнього світу це був спеціальний термін, яким позначали прибуття урядовця, візит царя чи імператора до провінції. Але він міг також означати прихід божества, яке виходить зі свого прихованого стану, щоб явити себе в могутності, або вважається присутнім під час богослужіння. Християни прийняли слово «адвент», щоб виразити свої взаємини з Ісусом Христом: Ісус — Цар, Який прийшов до цієї бідної «провінції» під назвою земля, щоб відвідати всіх; Він залучає до святкування свого приходу тих, хто в Нього вірить, тих, хто вірить у Його присутність у літургійній громаді. Словом adventus по суті хотіли сказати: Бог тут, Він не віддалився від світу, не залишив нас самих. Хоч ми й не можемо бачити Його та торкнутися Його, як це буває з чуттєво сприйманими речами, Він тут і приходить відвідати нас у різні способи.

Отже, значення слова «адвент» охоплює також поняття visitatio, що просто й буквально означає «відвідини»; у цьому випадку йдеться про Божі відвідини: Він входить у моє життя і хоче звернутися до мене. У повсякденному житті всі ми відчуваємо, що маємо мало часу для Господа і мало часу також для себе. Зрештою нас поглинають справи. Хіба не правда, що часто саме діяльність заволодіває нами, а суспільство з його численними інтересами монополізує нашу увагу? Хіба не правда, що ми присвячуємо багато часу розвагам і різноманітному дозвіллю? Іноді справи нас «захоплюють». Адвент, цей особливий літургійний період, який ми розпочинаємо, запрошує нас зупинитися в тиші, щоб розпізнати присутність. Це запрошення зрозуміти, що окремі події дня — це знаки, які Бог нам подає, свідчення Його уваги до кожного з нас. Як часто Бог дає нам відчути щось від Своєї любові! Було б прекрасним і корисним для нашого життя завданням вести, так би мовити, «внутрішній щоденник» цієї любові! Адвент запрошує і спонукає нас споглядати присутнього Господа. Хіба впевненість у Його присутності не повинна допомагати нам дивитися на світ іншими очима? Хіба вона не повинна допомагати нам сприймати все наше життя як «відвідини», як спосіб, у який Він може прийти до нас і стати близьким у будь-якій ситуації?

Ще один основоположний елемент Адвенту — очікування, яке водночас є надією. Адвент спонукає нас зрозуміти сенс часу й історії як «кайрос», як сприятливу нагоду для нашого спасіння. Ісус пояснював цю таємничу дійсність у багатьох притчах: у розповіді про слуг, запрошених чекати повернення пана; у притчі про дів, які чекають на молодого; а також у притчах про сівбу та жнива. Людина у своєму житті постійно чогось очікує: дитиною вона хоче вирости, дорослою прагне самореалізації та успіху, а з віком сподівається на заслужений відпочинок. Але настає час, коли людина відкриває, що сподівалася надто мало, якщо поза професією чи суспільним становищем їй більше немає на що сподіватися. Надія позначає шлях людства, але для християн вона сповнена певності: Господь присутній у плині нашого життя, супроводжує нас і одного дня витре навіть наші сльози. Одного дня, вже невдовзі, усе довершиться в Царстві Божому — Царстві справедливості й миру.

Та існують дуже різні способи чекати. Якщо час не наповнений змістовним теперішнім, очікування ризикує стати нестерпним; якщо чекаєш на щось, але зараз нічого не відбувається, якщо теперішнє залишається порожнім, кожна мить здається надмірно довгою, а очікування перетворюється на надто важкий тягар, бо майбутнє залишається цілком непевним. Натомість коли час має сенс і кожної миті ми відчуваємо щось конкретне й цінне, радість очікування робить теперішнє дорожчим. Дорогі брати і сестри, живімо повноцінно теперішнім, у якому нас уже сягають Господні дари, і водночас спрямовуймо свій погляд у майбутнє — майбутнє, сповнене надії. Так християнський Адвент стає нагодою пробудити в нас справжнє відчуття очікування, повертаючись до осердя нашої віри — таїнства Христа, Месії, на Якого чекали довгі століття і Який народився в убогості Вифлеєма. Прийшовши до нас, Він приніс і надалі дарує нам дар Своєї любові та спасіння. Присутній серед нас, Він промовляє до нас у різні способи: у Святому Письмі, у літургійному році, у святих, у подіях повсякденного життя, у всьому створінні, яке постає інакше залежно від того, чи бачимо ми за ним Його, чи воно затьмарене туманом непевного походження й непевного майбутнього. Ми ж, зі свого боку, можемо звертатися до Нього, розповідати Йому про страждання, що нас гнітять, про нетерпіння, про запитання, які народжуються в нашому серці. Ми певні, що Він завжди нас слухає! А якщо Ісус присутній, то більше немає часу, позбавленого сенсу й порожнього. Якщо Він присутній, ми можемо й надалі сподіватися, навіть коли інші вже не можуть надати нам жодної підтримки, навіть коли теперішнє стає важким.

Дорогі друзі, Адвент — це час присутності й очікування вічного. Саме тому це особливий час радості — радості, що живе в глибині душі й якої не може стерти жодне страждання. Радості від того, що Бог став Дитям. Ця радість, невидимо присутня в нас, заохочує нас упевнено йти вперед. Зразком і підтримкою цієї глибокої внутрішньої радості є Діва Марія, через Яку нам було даровано Дитятко Ісуса. Нехай Вона, вірна учениця Свого Сина, випросить для нас благодать прожити цей літургійний період пильними й діяльними в очікуванні. Амінь!

Бенедикт XVI (проповідь 2009 року)


Переклад підготували «Друзі Лазаря»

© Tutti i diritti riservati. Riproduzione consentita solo chiedendo permesso a info@amicidilazzaro.it
(non verrà concesso a siti con pubblicità/ads o per usi commerciali)

© All rights reserved. Reproduction allowed only with permission from info@amicidilazzaro.it
(it will not be granted to sites with advertising/ads or for commercial uses)

christ-child-514213_1280

Поради святого Івана Боско щодо підготовки до Різдва